КРОК В МАЙБУТНЄ: ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР

Слова „ІТ-кластер” ще досить незвичні не тільки для не «айтішників», але й для працівників галузі. Перше, що приходить на думку, це Кремнієва Долина в Каліфорнії. Це вірна асоціація, адже в тому регіоні все життя точиться навколо передових технологій. Справа стає цікавіша, якщо заглибитись в суть цієї технологічно-інтелектуальної агломерації. Про це ми й збираємось розповісти далі.

Більше, ніж технології

Помилкою буде вважати АйТі-кластери виключно технологічними осередками. Філософія цих обʼєднань виходить далеко поза межі цифрового світу і розповсюджується на багато інших галузей й сфер життя. Початково, ІТ-кластери мали існувати як незалежні неприбуткові союзи програмістів, юристів й органів місцевого самоврядування. З часом – що й демонструє досвід американських колег – кластери почали поглинати елементи урбаністичних структур, змішуватись з міським середовищем і активно взаємодіяти з суспільством в загальному. Наслідком цих змін стали надтехнологічні райони сучасних міст таких як, наприклад, Торонто, Шанхай чи Токіо. Інша сторона діяльності ІТ-кластерів – позитивний вплив на навчальний процес та культурну взаємодію в межах кожного конкретного міста, що розвинуло кластер у собі.

Правда очі тішить

ІТ-кластери це не ідеальна форма розвитку громадських обʼєднань, однак напевно одна з найкращих. Передусім це неймовірно широке поле для розвитку бізнесу, що спирається на передові технології. Кластери сприяють розвиткові стартапів, підтримують фахівців, забезпечують місто великою кількістю нових робочих місць. Крім цього, працівники кластерів – люди амбітні й схильні до того, аби ділитися цінними знаннями та досвідом. Саме завдяки цьому ІТ-кластери це щось на кшталт інкубатора корисних вмінь, котре майже на волонтерських засадах промується в навчальних закладах кожного рівня. Велика кількість активної молоді означає ініціативність значущого масштабу. Це дуже полюбляють органи самоврядування, адже співпраця несе безліч користі місту в цілому. Чистота, безпека, непреривний розвиток й покращення умов життя – це лише мала частина того, що міста отримують завдяки глибокій інтеграції із кластерами.

Зміни це добре

Традиційність та застій – найгірші вороги прогресу. Важливо бути сучасним незалежно від епохи – тільки так людство може рухатись уперед. В ІТ-кластерах це чудово розуміють, тому всіляко сприяють усім формам особистісного й професійного розвитку кожного учасника – від підприємців до персоналу будь-якого рівня. Місто й суспільство отримують користь від розвитку, адже кожний крок уперед в плані технологій підвищує комфортність міської інфраструктури. Поле діяльності й перспектив – величезні. Парки, міський електротранспорт, точки доступу до високошвидкісного Інтернету, екологічні ініціативи скеровані на покращення чистоти регіону – все завдяки залученню молоді, котрої в кластерах завжди понад 80%. Ці люди не чекають, аж хтось дасть їм завдання щось змінити у світі навколо себе – вони просто беруть справу у власні руки, ще й пропагують вищу культуру у суспільстві, що не може не викликати позитивних змін. Прогрес не стоїть на місці саме через небайдужих, а АйТі-кластери лише розпалюють небайдужість й зацікавленість у позитивних змінах. Не дивно – джерело натхнення це, як правило, вдалий досвід з більш прогресивних країн світу. Простіше адаптувати хорошу ідею до локальних реалій, аніж вигадувати її з нуля, ще й без жодної підтримки…

Влада, бізнес, гроші

Чому міська влада має бути зацікавлена у створенні кластерів? Питання настільки ж недоречне, як питати „чого міська влада має дбати про населення?”
Пояснення просте, тому, мабуть, неочевидне, як то всі прості речі.
1. Міська влада й інші органи локального самоврядування. Зацікавленість у появі ІТ-кластера в межах міста прямо пропорційна користі, що він принесе за сприяння влади. Мова йде про безліч аспектів міського життя, а найбільш впливові з них це:
– нові робочі місця;
– нові освітні й громадські ініціативи;
– технологічний прогрес з чинними змінами в міській інфраструктурі;
– покращення загального вигляду міста і його туристичної привабливості;
– і насамкінець – найулюбленіше – інвестиції з-за кордону.
Сукупність більших та менших користей від кластеру й є тим сумарним зростом якості життя громадян в межах міста, що плекає ІТ-кластер. Бажаєте реальних прикладів – ласкаво просимо до пошукової стрічки Вашого браузера – від описів до фото- й відео-файлів із доказами позитивної дієвості кластерів в усіх країнах світу.
2. Бізнес та підприємницька діяльність. Конкурентний бізнес – це мікроекономічна екосистема, що базується на принципах оптимізації праці, заощадження часу й коштів, підвищенні якості продукції або послуг, здатна працевлаштувати найкращих фахівців своєї галузі (тобто платити своїм працівникам більше, ніж конкуренти). Чи це не хороша ідея – започаткувати інтенсивні, а не екстенсивні (так любі в пострадянських країнах) зміни у власній справі й досягти успіху, випередити інших та стати „великою рибою”? Це не реклама ще одних курсів програмування, а урок історії – технологічні революції рухають цивілізацію уперед, і можливість керувати глобальними змінами – найкраще підтвердження того, що Ви можете бути наступним Ілоном Маском, Марком Цукербергом, Стівом Джобсом чи Залізною Людиною (при бажанні). Поєднання бізнесів та культивація стартапів – лише мала частка того, чого можна досягти, якщо нарешті відкинути застарілі моделі підприємництва й вийти на якісно вищий рівень.
3. Гроші. Айті – одна з найприбутковіших галузей сучасного ринку праці. Де є цифрові технології – там є гроші. Примноження капіталу це лише перший крок, який можливий за сприяння розвиткові ІТ-кластеру у місті. Далі цікавіше – можна створювати нові джерела прибутку, розвивати ті, що вже існують й залучати чимраз більше людей до того, аби збагатитись. Мова йде про дещо більше, ніж банальне збільшення капіталу. Тут все цікавіше та різноманітніше – конкуренція розвиває якість, монополія – вбиває її. Співпраця дає кращі результати всім сторонам взаємодопомоги, ізоляція – виснажує ресурси. Обмін створює потік інформації, грошей й інтелектуальних особистостей… Все це – лиш мала частина того, що ІТ-кластер генерує самим тільки фактом свого існування.

Що ж буде з нами?

Присутність ІТ-кластера у місті не перетворить усіх на кіборгів, ані не зробить кожного власником Майкрософт Інкорпорейтед, але напевно змусить суспільство до активних перетворень в кращу сторону. Сьогодні кожний має можливість стати частиною машини прогресу, що перевищує патріотизм, бажання заробити та дати краще життя своїм дітям, адже вплив технологій на суспільство настільки високий, що це скоріше нагадує „пластичну хірургію” цивілізації в цілому. Одна людина цього не може, один кластер – лише частково. Та якщо замислитись, скільки таких осередків діє у світі – стає дещо спокійніше. Людство все ж не стоїть на місці. Годі й нам, Хмельничанам, мріяти про повернення базару на болоті. Час оцифруватись й разом тішитись із усіх користей присутності ІТ-кластера у місті.

Найкраще – долучитись до нього і діяти. Змінювати себе, Україну й цілий світ. Згідні?